"Хоча доба розквіту української радянської літератури була короткою, вона надзвичайно важлива в історії цієї літератури. В цей час українська мова в пресі, публікаціях і в літературі мала широке побутування. Серед письменників були не тільки представники інтеліґенції, а й пролетаріату і села. Стиралися межі між класами і відбувалася демократизація культури. Література стала не тільки ширшою, а й глибшою. Найважливіше, що постали нові орієнтири — «до джерел», «геть від Москви» та інші, які закріплювали незалежну думку. Здобутки були не лише на теоретичному фронті, а й у практиці. Опубліковано багато високовартісних художніх творів, які до сьогодні зберегли своє значення".

Юрій Луцький, канадський літературознавець